Міжнародні зв'язки БДПУ: магістранти мексиканського університету на стажуванні в Бердянську
Дослідження усної історії є одним із основних аспектів діяльності НДІ історичної урбаністики БДПУ. Співробітники НДІ вже продовж багатьох років організовують і беруть участь в усноісторичних експедиціях, формують архів усно історичних інтерв‘ю, публікують археографічні видання з матеріалами усної історії.
Останніми роками має місце доволі тісна співпраця в усноісторичній царині бердянських істориків і науковців Заслуженого Автономного Університету Пуебла (Benemérita Universidad Autónoma de Puebla). Достатньо згадати, що професор І. Лиман у жовтні 2011 р. виступав у цьому мексиканському ВИШі з відкритою лекцією про методологію проведення усноісторичних експедицій; у грудні того ж року доктор Вікторія Перес із Заслуженого Автономного Університету Пуебла прочитала в БДПУ серію лекцій з усної історії; невдовзі під грифами обох ВИШів було опубліковане археографічне видання «Трансформації релігійності в умовах полікультурного регіону (матеріали археографічних експедицій Північним Приазов’ям)»; у листопаді 2012 р. постерні доповіді співробітників НДІ історичної урбаністики і студентів соціально-гуманітарного факультету БДПУ з низки проблем усної історії презентувались в Пуебла в рамках наукового форуму «Primer Simposio Internacional Multidisciplinario de Estudios sobre la Memoria»…
А цієї весни до БДПУ на стажування прибули два мексиканські магістранти, Карлос Бонанні Торре Бланка (Carlos Bonanni Torre Blanca) та Давид Кампос Ордаз (David Campos Ordaz).
Причому основною науковою метою стажування магістранта-історика Карлоса Бонанні Торре Бланка було саме поглиблення знань з теорії усної історії та практики проведення інтерв’ю. Цікаво, що Карлос за першою освітою (бакалавр) – психолог, на магістерській програмі вивчає історію, і при цьому має власну програму на радіо.
За участі Карлоса професорами І. Лиманом та В. Константіновою були підготовлені та проведені англійською мовою три воркшопи (29 квітня, 7 травня та 13 травня 2013 р.). Учасниками воркшопів були також співробітники НДІ історичної урбаністики та аспіранти кафедри історії України Євген Гнибіда і Юлія Королевська, аспірантка Людмила Золотар. Проведенню воркшопів передувало ознайомлення мексиканця з матеріалами усноісторичного архіву кафедри історії України БДПУ. Було звернено увагу на підготовку студентів-істориків як теоретичним основам усної історії, так і практичним навичкам організації та проведення інтерв’ю (авторський курс д.і.н. В. Константінової «Усна історія»). А також наочно продемонстрований весь пакет необхідних документів, які містилися в кожній теці. Були пояснені всі вимоги до оформлення інтерв’ю.
До кожного воркшопу були спеціально підготовлені матеріали з усної історії, які потрібно було опрацювати.
На початку було вкрай важливо окреслити головні проблемні кола усної історії, які були потрібні для дослідницької роботи Карлоса. Тому на першому воркшопі Карлосом була презентована його магістерська дослідницька робота на тему «Достовірні стратегії в інтерсуб’єктивному наративному тексті» («Credibility strategies in a intersubjetive narrative text»). Карлос розповів, які техніки та практики проведення інтерв’ю застосовував він, як саме аналізував та транскрибував інтерв’ю. А також зазначив як, на його думку, виникають урбаністичні міфи та яку роль вони відіграють в історії конкретного міста (наприклад, міфи про існування секретних тунелів у місті Пуебла). Більш того, учасникам воркшопу Карлос продемонстрував відеозапис інтерв’ю, яке було взято ним у Мексиці, щоправда, іспанською мовою. Під час обговорення особливу увагу було приділено міждисциплінарним зв’язкам його роботи (психологія, соціологія тощо).
Логічно, що другий воркшоп був присвячений «Методологічним та теоретичним основам наративних підходів» («Methodological and theoretical basis of the narrative approach»). На цьому воркшопі увагу було приділено більше сучасним теоріям та трактуванню ними основних понять наративу.
На третьому воркшопі перейшли вже від теоретичних базисів до обміну практичним досвідом проведення інтерв’ю. Так, В. Константінова та І. Лиман розповідали про власний досвід проведення експедицій, про підготовчу роботу. Підіймалися питання про практичні навички розпізнання «правди» та «неправди», про коректне виведення інтерв’ю в «потрібне русло», якщо респондент починав відходити в бік від основних питань, про використання дискурс аналізу та контент-аналізу. Євген Гнибіда поділився досвідом проведення інтерв’ю з респондентами, які мали певний травматичний досвід. Були продемонстровані можливості використання комп’ютерних програм для аналізу інтерв’ю, що особливо зацікавило Карлоса.
Як зазначив Карлос Бонанні Торре Бланка на останній зустрічі зі студентами та магістрантами БДПУ, його наукове стажування було дуже плідним та важливим. І всі матеріали, які було отримано ним для воркшопів, він використає як для своєї магістерської роботи, так і в подальших дослідженнях.